За останні два роки кількість нелегально ввезених в Україну мобільних терміналів досягла рекорду.
За даними Асоціації підприємств інформаційних технологій України – АПІТУ, тільки 2,3% пристроїв потрапляють в країну офіційними каналами.
Для порівняння: у 2008 році таких було 7%.
За оцінками Українського державного центру радіочастот – УДЦР, в цілому щорічно в країну поставляється близько 8 млн смартфонів і мобільних телефонів.
Голова парламентського комітету з питань зв’язку та інформатизації Олександр Данченко розповідає, що середня вартість мобільного апарата в Україні, згідно з документами митниці, складає всього 59 дол.
Хоча насправді – понад 100 дол. загальні втрати держави від “сірого” імпорту і контрабанди він оцінює 1,5 млрд грн.
“З багатьох причин митниця не може зупинити контрабанду і” сірі “поставки”, – говорить Данченко. Однак у мобільних операторів, за його словами, є важелі впливу, які вже довели свою ефективність.
Мова йде про створення бази ідентифікаторів мобільних пристроїв, куди будуть вноситися IMEI-коди мобільних терміналів.
Оператори зможуть виявляти “сірі” пристрої у своїй мережі, інформувати про це абонентів і відключати їх, якщо ті не доведуть легальність ввезення. Впровадження такої системи передбачено законопроектом №1888, який Данченко вже вніс до Верховної Ради.
Схожа система раніше вже працювала. Протягом п’яти років, починаючи з 2009 року, ідентифікатори мобільних пристроїв вносилися в спеціальну базу. Тільки відключати “сірих” користувачів оператори не могли: необхідні для цього зміни до законодавства не були прийняті.
Незважаючи на це, в перші роки роботи системи число нелегально ввезених терміналів знизилося, за офіційними даними, до 10%.
Виконавчий директор УДЦР Ярослав Янушевич каже, що вже в 2009 році доходи держпідприємства від видачі дозволів на ввезення зросли з 52 млн грн до 570 млн грн. До 2013 року УДЦР завдяки базі IMEI заробив вже 1,3 млрд грн.
У 2014 році парламент скасував видачу дозволів на ввезення мобільних терміналів і скасував базу IMEI. “Ті, хто це зробив, очевидно, зацікавлені в” сірих “поставках телефонів”, – припускає Янушевич.
Цю правку вніс молодий депутат від партії “Удар” Ярослав Гінка. Він тоді гордо написав у мережі, що зруйнував ще одну схему заробітку “для своїх” і тотального контролю телефонів минулою владою.
Відповідно до законопроекту Данченка, створювати і вести нову базу ідентифікаторів буде УДЦР. Чи буде підприємство самостійно писати програмне забезпечення і будувати систему або ж приверне зовнішнього підрядника, поки не ясно.
Програмно-апаратний комплекс, який використовувався для обліку терміналів раніше – АІСОМТУ, написала приватна фірма УНІС. Її засновник – Світлана Зварич, дружина політика, екс-депутата від Блоку Петра Порошенка Романа Зварича.
Янушевич стверджує, що УНІС передала державі свою розробку, і тепер УДЦР – власник АІСОМТУ. Можливо, цю систему держпідприємство буде використовувати надалі, оскільки грошей на розробку нової поки немає.
“1 січня 2015 на рахунках УДЦР вперше за весь час було нуль гривень. Ми перерахували всі наші гроші на підвищення обороноздатності армії і вільними коштами не володіємо”, – розповідає Янушевич.
У разі перезапуску системи обліку терміналів УДЦР буде вибирати найбільш економний варіант. Представник відомства пообіцяв відкриті тендери. Втім, механізм впровадження нової бази ідентифікаторів поки ніде не описаний.
Представник АПІТУ Елліна Шнурко-Табакова каже, що члени асоціації готові платити за ведення бази. “Наша умова – щоб на цьому не заробляли ні держава, ні якийсь конкретний чоловік”, – пояснює вона.
Голова Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації Олександр Животовський каже, що в законопроекті також закладені механізми дерегуляції ринку, тому відомство його підтримало.
Наприклад, пропонується скоротити термін видачі дозволів на користування радіоелектронними засобами з 145 днів до 45. При цьому, за словами Данченко, діє принцип “мовчазної згоди”: якщо УДЦР у встановлений строк не видасть дозвіл, значить, оператор може починати роботу.
Оператори не згодні з такими висновками. Вони стверджують, що заявлена мета – дерегуляція – йде врозріз з вмістом законопроекту, а боротьба з “сірим” імпортом, на їхню думку, – лише привід для закручування гайок.
Директор з регуляторно-правового забезпечення “Київстару” Андрій Осадчук звертає увагу, що УДЦР зможе відключати радіоелектронні засоби, в тому числі базові станції, на підставі одного лише приписи НКРЗІ.
“Запропоновані зміни можуть повернути нас в 1990-і роки, коли за рішенням санітарного або пожежного інспектора зупинялися об’єкти зв’язку. Це благодатний грунт для корупції”, – вважає директор з корпоративного управління і контролю “МТС-Україна” Олег Проживальський.
Також проект містить норми, які передбачають законодавче регулювання договірних відносин. Так, документ зобов’язує операторів укладати господарські договори з УДЦР для щомісячного моніторингу об’єктів зв’язку.
Осадчук вважає, що законопроект перекладає на операторів не властиві їм функції МВС і митного контролю. “Якщо ці структури допускають проникнення в Україну несертифікованих коштів, це не повинно ставати відповідальністю операторів або їхніх абонентів”, – говорить юрист.
До того ж, можуть постраждати абоненти, яких позбавлять зв’язку без суду. Не ясно також, як будуть захищені права споживача, який помилково купив “сірий” телефон.
Учасники ринку скаржаться, що жодне їх зауваження до законопроекту автори не врахували. “Це не схоже на діалог з ринком”, – нарікає Проживальський.
За його словами, оператори просили виключити норми, що суперечать чинним законам. Як компроміс – погодилися відключати нелегально ввезені телефони, оскільки це допоможе боротися з нелегальним імпортом і наповнити держбюджет.
Директор з корпоративних, регуляторних та юридичних відносин life 
Дмитро Фурман сподівається, що парламент почує голос бізнесу і, слідуючи принципам європейських стандартів, не прийме згаданий законопроект.
Однак відкликати його Данченко не має наміру. Днями він навіть зареєстрував постанову про прийняття законопроекту в першому читанні. За деякими даними, законопроект планується винести на голосування вже 21 квітня.
Якщо парламент проголосує “за”, до другого читання Данченко обіцяє подати новий варіант документа – доопрацьований з урахуванням зауважень ринку. “Повного компромісу між державою і бізнесом не може бути, але ми доопрацювали цей законопроект. Зараз він відображає компроміс десь на 90%”, – повідомив він.
Яких саме пунктів торкнуться зміни, поки не ясно: депутати не захотіли показувати журналістам новий варіант законопроекту до голосування. На питання, чому не можна винести на голосування вже доопрацьований документ, Данченко пожартував: “Я застосував метод провокації, і всі забігали, почали працювати”.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
залишити коментар: