Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер застеріг про небезпеку для відносин між Києвом і Вашингтоном так званих «плівок Деркача». Йдеться про оприлюднені народним депутатом Андрієм Деркачем записи ймовірних розмов Петра Порошенка в часи його президентства з тодішнім віцепрезидентом США, а нині майбутнім суперником нинішнього президента США Дональда Трампа на осінніх виборах Джо Байденом.

Втручання України у внутрішню політику США оприлюдненням цих записів може підірвати партнерські відносини двох країн, сказав Пайфер в ефірі телеканалу «Прямий».

«Із одного боку, ми маємо пана Деркача з його плівками, з іншого Руді Джуліані – особистого адвоката президента США Дональда Трампа, який все ще роздмухує тему віцепрезидента Байдена і України. Але ця теорія вже давно дискредитована, я ретельно вивчав це питання і можу сказати, що віцепрезидент діяв у рамках своїх обов’язків – він здійснював політику США. Ми бачили, що відбулось минулого року, коли панові Джуліані вдалося втягнути Україну в нашу (американську – ред.) внутрішню політику. Це обернулось імпічментом Трампа. Я б не хотів знову побачити такий розвиток подій – це може підірвати відносини між Україною та США, а це не вигідно жодній зі сторін», – заявив Пайфер.

На його думку, нинішній президент України Володимир Зеленський має не переслідувати нині народного депутата, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка, а має дізнатись, звідки в народного депутата Андрія Деркача з’явились записи розмов на президентському рівні.

«Я не вважаю, що це гарна ідея – ініціювати розслідування проти Порошенка. Немає нічого доброго, коли новообраний президент переслідує своїх попередників. Хіба що на це має бути дуже важлива причина, але тут ми її не бачимо. Водночас є питання, яке дійсно потребує законного розслідування – а саме звідки пан Деркач дістав ці плівки. Я на 99% переконаний, що вони потрапили в Україну не з американської сторони. У США не прийнято записувати телефоні розмови на президентському рівні. До такого рішення прийшли після президентства Ніксона, який записував абсолютно все, що спричинило чимало скандалів. Відтоді ми таких записів не робимо», – сказав Пайфер.

«Тож звідки такі записи у Деркача? Вони були надані кимось з України, або ще хтось слухає ці розмови. Можливо, вони записані росіянами. Зрештою, пан Деркач має проросійські симпатії, навіть закінчив Вищу школу КДБ у Росії. Не потрібно відкидати російський інтерес у цьому питанні, бо саме Москві потрібно загострювати відносини між Україною та США. Це питання дійсно варто розслідувати», – заявив колишній посол.

Днями Пайфер уже виступав із закликом до високопосадовців у Вашингтоні й Києві зробити залежне від них для того, щоб зберегти у США двопартійну підтримку України. У зверненні, яке підписали сім із дев’яти колишніх послів США в Україні – Роман Попадюк, Стівен Пайфер, Карлос Паскуаль, Джон Гербст, Вільям Тейлор, Джон Тефт і Марі Йованович, – при цьому про «плівки Деркача» прямо не згадувалося, але звернення з’явилося невдовзі після їхнього оприлюднення.

Народний депутат Андрій Деркач (позафракційний) оприлюднив згадані аудіозаписи, на яких, за його твердженням, записані розмови Петра Порошенка з Джо Байденом і тодішнім держсекретарем США Джоном Керрі, 19 травня. Порошенко назвав це оприлюднення російською провокацією. У штабі Байдена, який готується брати участь у президентських виборах у США цієї осені, так само заявили, що оприлюднення цих записів, до того ж відредагованих і змонтованих, – це продовження давньої російської спроби йому нашкодити.

Натомість Володимир Зеленський 20 травня заявив, що «плівки Деркача» можуть призвести до кримінальної справи проти Порошенка за звинуваченням у державній зраді. Відразу після його заяви Офіс генпрокурора заявив, що вже відкрив таке кримінальне провадження.

Також у справі пов’язаного з цими записами кримінального провадження «за фактом можливого незаконного використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, що може заподіяти істотної шкоди державним інтересам», Порошенка намагається допитати як свідка Державне бюро розслідувань.

Андрія Деркача часто називають проросійським діячем, який має добрі зв’язки в Москві, зокрема в російських спецслужбах. На початку 1990-х років він вчився в Москві в тодішній Вищій школі КДБ СРСР, яка після розвалу СРСР перейшла в підпорядкування Росії, кілька разів змінювала назву і нині є Академією ФСБ Росії. Він також є діячем Російської православної церкви, в якій він у 2009–2014 роках був членом її Міжсоборної ради (рос. Межсоборное присутствие) – дорадчого органу Московського патріархату – як викладач Київської духовної академії УПЦ (МП). Також у 2009 році Деркач був учасником Помісного собору РПЦ в Москві, який обрав патріархом Московським нинішнього главу РПЦ Кирила (Гундяєва). У 2014 році Деркач був одним із депутатів, які голосували за так звані «диктаторські закони 16 січня», ухвалення яких посилило протести Майдану. Був одним із українських політиків, які писали восени 2018 року листа до Вселенського патріарха з проханням відкласти надання автокефалії помісній православній церкві України.