Міністр юстиції України Денис Малюська заявив в ефірі «Радіо Свобода», що законопроєкт про відновлення добропорядності Конституційного судочинства передано до Верховної Ради.

«Текст уже готовий і, наскільки я розумію, зараз він проходить реєстрацію у Верховній Раді. Максимум завтра вранці законопроєкт буде зареєстрований і депутати вже зможуть з ним ознайомитися», – зазначив міністр.

Він додав, що необхідно, щоб парламент розглянув законодавчий акт «оперативно».

«Законопроєкт вкрай складний, відповідно, очевидно будуть гарячі дискусії. Але більше шансів на те, що він буде прийнятий, ніж ні», – сказав Малюська, зазначивши, що він знайомий з текстом документу.

Міністр наголосив, що у Конституції немає чіткого механізму перевірки, очищення чи перезавантаження складу Конституційного суду України.

«Відповідно, законопроєкт у канву, описану Конституцією чи Законом про Конституційний суд, аж ніяк не вписується. Відповідно, це радше політико правове рішення, ніж чіткий, передбачений законом юридичний механізм… Мова безумовно йде про те, щоб так само як це відбувалося з окремими органами судової влади, що все, ще очікує окремі органи суддівського самоврядування, наприклад, як ВРП, так само буде очікувати Конституційний суд України. Тобто мова буде йти про перезавантаження», – розповів Малюська.

 

Він додав, що «Конституційний суд поніс величезні репутаційні втрати, втратив довіру від суспільства і, відповідно, став потенційно небезпечним для суспільства».

«Невідомо що дійсно очікувати, бо всі ключові реформи замикаються на суддях Конституційного суду України. І зараз почалася абсолютно дивна ситуація, коли рішення прописувалося, підписувалося похапцем, різноманітні заяви зараз від суддів надходять, було очевидно, що був конфлікт інтересів. Відповідно, функціонування такого інституту зараз викликало чимало проблем. Тому президент так і зреагував. Напевно, це рішення більше політичне, ніж юридичне, тому що ще раз скажу, що юридично там виглядає як пастка певна, тому що зміна статусу Конституційного суду – це зміни в Конституцію, а зміни в Конституцію – обов’язковий етап проходження – висновок Конституційного суду. Відповідно, ця юридична пастка і спричинила необхідність якоїсь іншої більш креативної реакції», – сказав міністр.

В Офісі президента України повідомили, що на засіданні РНБО 29 жовтня глава держави Володимир Зеленський доручив невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному суді.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні все ж буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Рішення КСУ критично сприйняли і на Заході. Представник України в Європейському союзі навіть надіслав листа до Києва про загрозу безвізу. Втім, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що «рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені».