Поки не висохне чорнило на останньому підписаному контракті – умови угоди не повинні бути розголошені.
Так поводяться в публічному полі представники Міністерства фінансів і тримачі українських боргів щодо новин про реструктуризацію держборгу.
По-своєму, це правильно. Переговори подібного рівня – справа строго конфіденційна і будь-яка просочена в ЗМІ “зайва” інформація може обернутися їх зривом.
Однак зараз склалася вельми цікава ситуація – всупереч усім приниципам конфіденційності сторони час від часу “засвічують” інформацію про переговори. Але роблять це у вибірковому порядку.
В основному, це відбувається не в українському інформаційному просторі, а в іноземних ЗМІ. Міністр фінансів Наталія Яресько до недавніх пір перебувала в США – там вона вела переговори з власниками українських боргів.
За кордоном вона спілкувалася з іноземними журналістами. Судячи з основним посилів в своїх інтерв’ю, Яресько намагається переконати інвесторів стати більш поступливими.
Міністр намагається донести до кредиторів, що насправді в Україні з борговими проблемами все серйозно, і треба домовлятися.
Причому, не тільки по суверенних єврооблігаціях, але і по квазісуверенних боргах Ощадбанку, Укрексімбанку, “Укрзалізниці” і Києва – на загальну суму 23 млрд дол (за оцінкою прем’єра Арсенія Яценюка).
Домовлятися тримачі українських бондів не поспішають. І справа тут не в Україні, яка пропонує зробити так званий haircut – списання частини боргу, крім зміни умов за термінами і відсотками.
У своїй інформаційній політиці трохи дров наламав МВФ. Саме йому, а також офіційній владі США варто було зіграти ключову роль в переконанні кредиторів.
Власники паперів повинні були зрозуміти, що найпотужніша країна в світі дуже рішуче налаштована в питанні допомоги Україні. І тоді багато хто з них зважилися б погодитися на haircut – тим більше, що багато вже були до цього готові, за словами нашого джерела в одній з міжнародних фінансових компаній.
Але … У квітні перший заступник голови МВФ Девід Ліптон заявив, що Фонд не кине Україну в біді і допоможе, не дивлячись на конфлікт на Сході і кредитні проблеми. На перший погляд невинне заява мала неприємні наслідки.
“Це була катастрофа. Кредитори максимально чутливі до подібних заяв і сприйняли слова Ліптона як сигнал, що на реструктуризацію можна не погоджуватися. Мовляв, МВФ допоможе”, – говорить у розмові з журналістами джерело з Кабміну.
Зараз Фонд “виправився” – після заяви Ліптона послідували новини про те, що МВФ “вітає реформи в Україні” і підтримує реструктуризацію. У той же час, кредитори поки не змінили лінію поведінки.
Навпаки, вони чекають 27 квітня, на яке намічене погашення єврооблігацій Укрексімбанку. Піде Україна на дефолт за цими квазісуверенними паперами – ось що їх цікавить. “Це був би сильний хід”, – запевняє джерело в міжнародній фінансовій компанії. Але чи зважиться на нього України, не зрозуміло.
На думку старшого фінансового аналітика Тараса Котовича, говорити про спроби тиску на інвесторів з боку України, на думку експерта, не можна. Будь-які кроки, що йдуть врозріз з програмою МВФ, можуть погіршити ситуацію, і призвести до призупинення фінансування фондом, навіть у разі успішної реструктуризації.
Зараз міністр фінансів повернулася до Києва. На тижні повинен прилетіти уповноважений з питань держборгу Віталій Лісовенко. Однак будь-яких новин, навіть самих загальних, про хід переговорів поки немає. Коментар Мінфіну поки не доступний.
За словами нашого співрозмовника з Кабміну, досі переговори зводилися до зустрічей з кредиторами і поданням позицій обох сторін. Наступний їх етап – розмова “по суті”, обговорення конкретних параметрів.
“Поки я не бачу зриву графіка. Йдемо за планом, і до кінця травня сподіваємося їх завершити. Варіант, що ми цього не зробимо – ми навіть не розглядаємо”, – уточнює наш співрозмовник.
Як випливає з оприлюдненої Міністерством фінансів презентації, на сьогодні сформовано комітет кредиторів, які володіють борговими зобов’язаннями України на суму 10 млрд дол.
Радники направили українській стороні документ, в якому представлено їхнє бачення основних принципів реструктуризації. Україна не згодна з деякими з цих принципів. Переговори продовжаться в квітні і травні.
Основний камінь спотикання в переговорах – розмір haircut (списання частини боргу).
“Кредитори наполягають на його відсутності, тоді як для української сторони це принципова умова”, – уточнило джерело з міністерства фінансів.
Деякі власники дійсно вкладалися в українські папери спочатку, під 100% їх вартості. Для них пропозиція нашого Мінфіну, безумовно, веде до втрати частини вкладених коштів. Але серед кредиторів є й інші, які купили папери з великим дисконтом. Тому, в цілому, пропозицію haircut є цілком резонним.
“Списання може скласти 20-25%. Зараз державні бонди торгуються з наповненням 43-48%, тому навіть при haircut до 25% інвестори все одно опиняться в плюсі”, – говорив в середині березня фінансовий експерт Артемій Єршов.
“Крім того, обговорюватиметься ставка купона по новому боргу, а також терміни його погашення”, – говорить Тарас Котович. Результатом домовленості буде компромісна комбінація цих трьох елементів, прийнятна для всіх сторін.
Для Мінфіну це необхідно, щоб спростити завдання зниження відношення боргу до ВВП, зменшення вартості обслуговування держборгу, і відповідно потреби у фінансуванні бюджету в майбутньому.
“Україна може наполягати на більш істотному списання, щоб погодитися з меншим рівнем haircut, в обмін на більш низьку ставку або збільшення терміну погашення нового боргу”, – відзначає він.
На рівні офіційних новин поки найбільше конкретики щодо умов реструктуризації бондів Укрексімбанку.
Банк продовжив термін обігу облігацій з погашенням в 2015 році на три місяці для того, щоб завершити переговори про реструктуризацію.
Як випливає з офіційного повідомлення банку, Укрексімбанк запропонував власникам своїх бондів на $750 млн продовжити кінцевий термін їх погашення на сім років з виплатою 50% основної суми 27 квітня 2019 року, а 50% – шістьма рівними піврічними траншами. Ставка купона підвищується з 8,375% річних до 9,625% річних.
За інформацією наших джерел, до останнього моменту не було впевненості, що банк піде до кінця і погодиться на реструктрізацію.
“Спочатку Укрексімбанк був налаштований на те, щоб погасити ці облігації в строк. Для переговорів це мало б непоправні наслідки – кредитори зрозуміли б, що Україна може виконувати свої боргові зобов’язання. Виникло б логічне запитання: навіщо реструктуризація?” – Зазначає у розмові з нами співрозмовник з Кабміну.
У підсумку, в цьому питанні Україна не витримала на 100% свою позицію. “Підвищення відсотків по купону – це поступка кредиторам. Можна було б зайняти жорстку позицію, наполягати на збереженні чинної ставки купона, або її зниженні. Можна було б йти до кінця, аж до дефолту Укрексімбанку. Це б точно стало знаком для кредиторів , що справа неабияка і треба домовлятися”, – зазначає наше джерело.
За іншими бондами продовження строків обігу не планується.
Як раніше писала ПравдаUA, одна з найбільш проблемних ліній переговорів – реструктуризація викуплених Росією бондів на суму 3 млрд дол. Україна повинна погасити їх у грудні 2015 року. Але це в кращому для Росії варіанті, тому що Мінфін намагається відстрочити виплати по них на загальних підставах.
“Ці бонди включені в пакет, що підлягає реструктуризації боргів. І Україна готова погашати їх тільки на нових умовах”, – стверджує джерело з Мінфіну.
Однак навряд чи це можливо. Зараз один з найвірогідніших сценарій розвитку подій по цій лінії такий. Росія не погоджується на реструктуризацію, Україна не погашає бонди в грудні.
Але навіть у цьому випадку, відзначає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Сергій Фурса, справа загрожує судовими розглядами.
“Якщо справа дійде до суду в Лондоні, можливі самі різні варіанти. У міжнародному праві є таке поняття, як “одіозний борг”- коли уряд бере гроші не для потреб народу, а на власні потреби. А після цього такий уряд зникає”, – пояснює експерт, явно маючи на увазі режим Віктора Януковича.
Нагадаємо, саме попередній режим отримав 3 млрд дол в кінці 2013 року. Однак за твердженням багатьох експертів, ті гроші були пущені не на власні потреби, а на покриття дефіциту держбюджету. Інша справа, що 3 млрд дол надійшли у валютні резерви НБУ, а після цього можливе були виведені через ряд сумнівних операцій.
Тому довести “одіозність” боргу може виявитися дуже складно. Крім того, судові тяжби займуть багато часу. Тобто, для Росії цей сценарій точно не передбачає якнайшвидшого повернення своїх коштів. Як мінімум, раніше грудня ці гроші ніхто виплачувати не збирається.
Наступним кроком після закінчення переговорів стане перегляд держбюджету-2015. Попередньо він планується на червень. Основні зміни, безумовно, торкнуться скорочення витрат на обслуговування і погашення держборгу.
Крім іншого, за нашою інформацією, міністерство планує переглянути свої плани щодо фінансування виплат держслужбовцям на Сході, а також збільшити соціальні витрати. Мова про підвищення соціальних стандартів, зокрема мінімальної заробітної плати.
Мінфін вже приступив до підготовки нових параметрів, проте всі розрахунки залежать від того, як пройдуть переговори про реструктуризацію і яким буде рівень виконання бюджету за доходами.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
залишити коментар: