15 травня Національна рада реформ затвердила стратегію реформування банківського сектора до 2020 року. З одного боку, документ ставить перед учасниками дуже амбітні цілі, з іншого, це одна з небагатьох опублікованих за останній час стратегій, розписаних досить докладно, щоб дати уявлення про шляхи і терміни виконання поставлених завдань. Наскільки реалістичні амбітні плани реформаторів?
Що потрібно для роботи фінансового сектору? Якщо спрощено, то потрібно мати, що інвестувати, куди інвестувати, а також бути в змозі захистити свої права. Реформа, яку планує реалізувати Національна рада реформ, повинна до 2020 року все це Україні дати.
У планах – зміцнення ролі регуляторів, очищення від проблемних установ, відновлення довіри до інших учасників ринку, а також забезпечення рівноправних, прозорих і конкурентних ринкових умов.
Згідно презентації, підготовленої учасниками ради з розробленої стратегії, до 2020 року інфляція повинна скоротитися до 5%, а золотовалютні резерви країни – збільшитися до $ 38,7 млрд.
Крім того, частка безготівкових платежів, проведених через локальну систему, повинна збільшитися з нинішніх 1,2% до 30%, а кількість готівки в економіці – скоротитися з 18% до 10%.
Заплановано також збільшення активів публічних ІСІ (з 0,1% ВВП до 10%), зниження ставки за кредитами (з 16,7% до 10%), зростання пенсійних накопичень (з 1% ВВП до 15%), збільшення проникнення страхування ( з 0,7% до 7% ВВП).
Мета стратегії – створення працюючої фінансової системи, яка могла б забезпечити економічний розвиток за рахунок перерозподілу ресурсів.
Реалізовувати її будуть в три етапи: спочатку очистять фінсектор від “сміттєвих активів” і несумлінних учасників ринку, потім розкриють власників установ, що залишилися, і підвищать їхню капіталізацію. Цей етап записаний в пройдені, і зараз на стадії реалізації – формування основ для розвитку: посилення захисту прав інвесторів і споживачів, розвиток інфраструктури, пенсійна реформа.
З середини 2016 р. повинна початися робота над нарощуванням довгострокових ресурсів, зростанням активів, збільшенням числа інвесторів і розвитком ринку капіталу.
Щоб стратегія запрацювала, потрібно прийняти 40 законодавчих актів. Зокрема, найближчим часом Верховна Рада має підтримати законопроекти про незалежність Нацбанку, посилення вимог щодо емісії цінних паперів, впровадження накопичувальної системи недержавного пенсійного страхування, а також прийняти законопроекти про страхування, деривативи, удосконалення процедур щодо накладення штрафів на ринку цінних паперів та скасувати прийняття законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів.
Потрібно також імплементувати 49 Директив ЄС, зокрема щодо вільного руху капіталу, лібералізації валютного законодавства, запровадження механізмів хеджування валютних ризиків. Доларизація пасивів українських банків у результаті повинна скоротитися до рівня нижче 40%.
У перспективі також передбачається створення інституту фінансового омбудсмена, встановлення санкцій до учасників фінансових ринків за порушення прав споживачів, перехід на електронний документообіг та ідентифікацію клієнта без його фізичної присутності, формування єдиної бази даних, накопичених всіма регуляторами фінринків.
Ряд змін необхідно буде провести і в сфері оподаткування в частині інвестиційних доходів і учасників фондового ринку. Наприклад, податками планується стимулювати довгострокові інвестиції в країну. Як пояснив принцип роботи такого механізму один із співавторів програми, керуючий директор Інвестиційної Групи УНІВЕР Олексій Сухоруков, планується, що дохід від зростання курсової вартості цінних паперів не буде обкладатися податком, якщо інвестор володів цими паперами більше визначеного терміну.
Але до програми є і питання. Наприклад, щодо цілком логічної ініціативи щодо зменшення готівки в обігу. Готівка – опора для тіньової економіки, а дослідження Міністерства економічного розвитку і торгівлі “Тенденції тіньової економіки в 2014 році” показала, що частка тіньової економіки в Україні за минулий рік збільшилася з 35% до 42% ВВП, що є рекордним показником з 2007 року.
Втім, як зазначає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, скорочення готівки можна домогтися за рахунок приросту депозитів. “Враховуючи, що ми будемо мати низький старт, так як обсяги депозитів з початку року знижуються, то навіть якщо ми просто повернемося до первинних значень, це значно скоротить (питому) вагу готівки в обігу”, – зазначає економіст.
Однак тут є перешкода у вигляді відсутності довіри до банків. Як зазначає начальник відділу стратегічного планування Єгор Перелигін, в першу чергу для цього потрібно якісно захищати як права споживачів, так і права кредиторів / інвесторів, адже саме цей правовий захист і є запорукою стабільності і може стимулювати розміщення коштів на депозитах.
Під питанням поки і нарощування золотовалютних резервів, оскільки для цього спочатку необхідно провести успішну реструктуризацію зовнішніх боргів. Крім того, важливим є збільшення експорту українських товарів і, як наслідок, поліпшення платіжного балансу.
“Для збільшення експорту необхідні не тільки реформи та імплементація нових” західних “виробничих стандартів, а й надання якісної і стабільної платформи довгострокового фінансування економічної діяльності бізнесу, – нагадує Єгор Перелигін. – Це означає, що потрібно стимулювати розвиток ринку капіталу і заохочувати альтернативні канали, як залучення фінансування, так і хеджування ризиків“.
Таким чином, у банківській системі повинні сформуватися довгострокова стабільність і достатній рівень ліквідності. В даний час виробникам невигідно залучати короткострокові кредитні ресурси для розвитку довгострокового системного бізнесу, оскільки це економічно не виправдано і занадто ризиковано. У підсумку малий і середній бізнес не можуть отримати ресурси для здійснення інвестицій і запуску своїх бізнес-циклів.
Дати довгостроковий ресурс могла б пенсійна реформа, яка прописана в стратегії як одне з першочергових завдань, але саме вона викликає найбільше запитань. З досвіду Польщі відомо, що саме створення другого ступеня пенсійного страхування дозволило створити в країні пул внутрішніх інвесторів, за якими, як правило, підтягуються зовнішні.
Зараз в Раду внесено відповідний законопроект, що передбачає, що щомісяця буде відраховуватися відсоток із зарплати на спеціальний накопичувальний рахунок. З 2017 обов’язкове відрахування складе 2%, потім кожен рік стане збільшуватися на 1%, і до 2022-го сягне 7%. Міністр соціальної політики Павло Розенко раніше зазначав, що протягом 2017 ця реформа дозволить залучити в економіку до 5 млрд грн.
І як він сам підкреслював, провести пенсійну реформу заважає нинішній дефіцит Пенсійного фонду, який становить 80 млрд грн. “Будь-яке створення накопичувальної додаткової системи, в яку буде йти частина від тих зборів, які зараз йдуть до Пенсійного фонду, буде тільки збільшувати дефіцит, а збільшувати податкове навантаження ми теж не можемо”, – пояснює Жолудь. Подальше збільшення дефіциту за відсутності коштів для його перекриття може означати скорочення пенсій для нинішніх пенсіонерів.
За словами аналітика, слід було б переглянути не дохідну, а видаткову частину Пенсійного фонду, в першу чергу видатки на виплати пільговикам. “Ті ж представники МВС дуже багато можуть виходити на пенсію в 40 років, за іншими професіями є схожі пільги. І наскільки я чув, 15-16% з того перерозподілу, яке йде на пенсію, 4% – це спецпенсії, доцільність яких під питанням , адже досить часто вони видаються чиновникам високих рангів, які й довели країну до ситуації, яку ми бачимо на сьогоднішній день“, – говорить Олександр Жолудь.
Однак, за словами Олексія Сухорукова, для фінансової реформи доведеться запускати другий рівень в умовах дефіциту Пенсійного фонду. “Без неї він буде дефіцитним завжди”, – упевнений співавтор стратегії. При цьому, за його словами, це не загрожує скороченням пенсій, тому що торкнеться тільки майбутніх пенсіонерів і тих, хто сьогодні отримує спецпенсії.
“Очевидно, що зараз ні роботодавці, ні майбутні пенсіонери не зацікавлені платити пенсійні податки, тому що перший (солідарний) рівень – знеособлений. Крім того, він неефективний з погляду демографічних трендів. Чим раніше ми почнемо зменшувати його складову в пенсійній системі, тим менше будемо залежати від дефіциту“, – упевнений Олексій Сухоруков.
Реформа фінансового сектору спирається, зокрема, на серйозну співпрацю з Кабміном і міністерствами, зокрема з Мінфіном і Мінсоцполітики, без сприяння яких неможливо буде її реалізувати. І саме в неефективній системі управління державою, побудованій на заборонах і корупції, Сухоруков бачить найбільшу загрозу для реалізації стратегії.
“Україна – ніяка не демократична республіка, а бюрократичний олігархат, який чинить опір і буде чинити опір реформам, в завдання якого не входить зробити громадян країни фінансово вільними”, – нарікає він. Поки, за його словами, спільно з представниками Мінфіну триває обговорення податкових змін, які вводить стратегія, і заперечень від відомства не було.
Процес реалізації стратегії реформування, на думку Олексія Сухорукова, повинен показати, наскільки саме уряд зацікавлений у реалізації реформ і розвитку економіки.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ
залишити коментар: