Поки Київ очікує на рішення МВФ, український валютний ринок лихоманить

гривня

Київ очікує на рішення МВФ про чергову порцію кредиту, й український валютний ринок знову лихоманить.

Україна та МВФ підписали додатковий меморандум щодо економічної та фінансової політики. У Києві також очікують, що 31 липня у фонді ухвалять рішення про черговий транш із програми, погодженої між на початку цього року. Заступник міністра фінансів Артем Шевальов, який повідомив про це на своїй сторінці у мережі, назвав це доброю новиною:

“Кращі новини – опівночі! Президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів і голова Національного банку України підписали лист про наміри щодо меморандуму про економічну і фінансову політику за результатами першого перегляду розширеної програми фінансування Міжнародного валютного фонду і направили його директору-розпоряднику МВФ”.

Водночас напередодні підписання представник президентської адміністрації в уряді Олександр Данилюк заявляв, що цей документ є радше технічним, оскільки структурні параметри програми співпраці України із МВФ залишаються незмінними.

Данилюк також заявив, що хоча загроза технічного дефолту України залишається, оскільки переговори про реструктуризацію боргу перед приватними кредиторами є досить складними, говорити про неплатоспроможність України неправильно.

Тим часом після кількамісячного періоду відносної стабільності за останній тиждень курс гривні до долара знову почав падати – уроздріб долар коштує вже понад 23 гривні, а офіційний курс НБУ знизився із 21 грн/дол. на 1 липня до 22 грн/дол. на 22 липня.

Експерт Олександр Жолудь вбачає у такій динаміці курсу радше психологічні причини, ніж якісь кардинальні зміни в економічних чинниках, що впливають на курс національної валюти.

Він твердить, що за останні тиждень-два настрої учасників ринку змінилися: вони очікують на ослаблення гривні, а тому попит на долари зріс. “Основне зростання попиту є саме на внутрішньому ринку, тобто поза ринком експортно-імпортних операцій. Тому джерела зростання курсу треба шукати не у якихось економічних чинниках, а у змінах у настроях економічних агентів щодо можливої ситуації з курсом у найближчому майбутньому”, – каже експерт.

На його думку, на настрої учасників ринку вплинули враження від того, як розгорталися події з боргами, банками та можливим дефолтом Греції, а також розмови про те, що Україна також може оголосити дефолт.

При цьому, зауважує Олександр Жолудь, українці просто очікують на негативні наслідки, хоча не дуже звертають увагу на відмінність ситуації у Греції та Україні, і навіть не дуже розуміють, що таке дефолт, і як він може вплинути на курс гривні.

“Головне, чим зазвичай є небезпечним дефолт, – це те, що країна деякий час не може виходити на ринки приватних запозичень. Але Україна вже понад півтора роки не виходить на ринки зовнішніх приватних запозичень, за винятком особливих випадків, коли це відбувалося під гарантії США. Тому немає реальної загрози того, що у випадку, як Україна таки оголосить дефолт, це якось вплине на приплив валюти в країну”, – вважає Олександр Жолудь.

Він також додає, що настрої учасників ринку можуть поліпшитися, якщо Києву вдасться домовитися з приватними кредиторами про реструктуризацію попередніх боргів.

Ще одним фактором, який може позитивно вплинути на “поганий настрій” учасників ринку – рішення МВФ про надання Україні чергової порції кредиту за програмою розширеного фінансування, каже експерт.

Водночас Дмитро Боярчук вважає, що виділення МВФ чергової порції кредиту “буде без сюрпризів”. До того ж, як каже фахівець, ці гроші “фактично ніхто не бачить”.

А от поки що безрезультатні переговори з приватними кредиторами про реструктуризацію і, тим більше, можливе оголошення дефолту постійно підживлюють нестабільність курсу.

Дмитро Боярчук також вважає, що нині на валютному ринку діють радше психологічні чинники, оскільки фундаментальні економічні чинники залишилися практично незмінними.

“По зовнішніх рахунках у нас є досить позитивна статистика, рахунок поточних операцій є збалансованим, а в деякі місяці – був навіть позитивним, і по фінансовому рахунку теж був непоганий проток валюти. Тобто фундаментальних причин для того, щоб ситуація була розбалансованою, немає. Але постійні розмови про дефолт, критична ситуація в Греції – все це спровокувало нервозність на ринку”.

При цьому, каже Дмитро Боярчук, учасники ринку цілком розуміють різницю у боргових ситуаціях в Греції та Україні, але вони також розуміють, що “українці на будь-яку незрозумілу ситуацію реагують купівлею валюти, і тим більше купуватимуть валюту у випадку дефолту”.

“Тому вони (учасники ринку. – Ред.) моделювали таку ситуацію, можливо, певним чином розігрівали її, але, фактично, реагували на очікування”, – пояснює Дмитро Боярчук.

Далі, каже експерт, навіть якщо Києву вдасться домовитися з кредиторами про реструктуризацію боргу та уникнути оголошення мораторію на виплату боргів, розхитувати ситуацію на валютному ринку можуть сезонне зростання попиту на валюту з початком осені, а також наближення хоч і місцевих, але виборів.