Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу є корупція, а отже, може бути ухвалено управлінські рішення в інтересах «конкретних політичних сил». Коли його спроби розв’язати ці проблеми призведуть до результату?
Дефіцит власних коштів у НАК «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного газу і конфлікт інтересів з Міненерго спонукали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка змінити розстановку сил в управлінні держхолдингом, де сконцентровано основні фінансові потоки нафтогазової галузі.
Щоб пришвидшити отримання кредитів від Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на загальну суму $800 млн, Кабмін 16 жовтня затвердив план корпоративної реформи «Нафтогазу». Його розробили міжнародні компанії в рамках проекту, профінансованого ЄБРР.
Тепер «Нафтогаз» підконтрольний безпосередньо Кабміну. Уряд залишив Міністерству енергетики та вугільної промисловості роль статиста, який визначає загальну політику державного управління паливно-енергетичним комплексом і, зокрема, нафтогазовим сектором.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який отримав портфель у Кабміні за квотою пропрезидентської парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», прагнув перешкодити такому зухвалому рішенню. Але йому це не вдалося. Прем’єр легалізував контроль над «Нафтогазом» у своїх руках, мінімізувавши вплив оточення глави держави на роботу держхолдингу.
«З погляду довготривалих наслідків це рішення [про корпоративну реформу НАК] вводить якісно новий рівень управління держхолдингом з боку держави», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, якого призначено на цю посаду за сприяння прем’єра і який демонструє йому підконтрольність.
Деталі «довготривалих наслідків» викладено в річному звіті компанії за 2014 рік. Його презентація відбулася в головному офісі «Нафтогазу» за три дні до затвердження Кабміном корпоративної реформи держхолдингу. Крім консолідованої фінансової звітності, у документі на 198 сторінках відображено нюанси стратегії та поточного стану НАК. Такий широкий публічний аналіз держхолдинг опублікував уперше.
У ньому, серед іншого, йдеться, що проблеми в роботі НАК створює розпливчастий поділ прав на управління «Нафтогазом» між Кабміном і Міненерго. Тому «є ризик, що керівництво «Нафтогазу» буде схильне діяти в інтересах уряду і, відповідно, конкретних політичних сил, а не в інтересах народу України».
Змінити цю ситуацію має корпоративна реформа, затверджена Кабінетом міністрів. Після засідання уряду, на якому це сталося, Коболєв анонсував створення наглядової ради НАК з участю представників міжнародних фінансових організацій і «повноцінної» ради директорів – до її складу увійдуть представники від Кабміну та незалежні директори. «Вони проводитимуть реальний і ефективний контроль усієї діяльності компанії», – стверджує голова держхолдингу.
Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, за красивими словами про реформування «Нафтогазу» і залучення незалежних директорів до його управління бачить «цинічне бажання» іноземних кредиторів узяти компанію під контроль.
Якщо впровадження корпоративних інновацій в управлінні «Нафтогазом» розтягнеться в часі, реформа НАК ризикує призвести до монополізації влади Кабміну над її фінансовими потоками й операційною діяльністю.
У «Нафтогазі» вважають, що участь закордонних менеджерів у раді директорів допоможе уникнути політичних ризиків зловживань. «Корупція – ключовий виклик для компанії, вона вкоренилася на всіх рівнях, – акцентують у НАК і пояснюють причини сформованої ситуації. – Енергосектор завжди привертав корупціонерів, тому що він пов’язаний із великими фінансовими потоками і доступом до інфраструктури, має основне значення для функціонування економіки держави».
Вихід із ситуації керівництво «Нафтогазу» бачить у поділі її холдингової структури на незалежні компанії за видами діяльності та розвитку конкуренції на газовому ринку.
«Політичним групам, які контролюють «Нафтогаз», хочеться зберегти і посилити його позиції. Тому реформу компанії постійно відкладають. Монополія «Нафтогазу» на ринку тільки посилюється», – констатує Корольчук.
Питання про ліквідацію НАК стоїть на порядку денному Кабміну вже понад п’ять років. Але влада не поспішає здійснювати цей план. За останній рік на ринку функції «Нафтогазу» лише розширилися. Тепер компанія не просто здійснює керівництво холдингом і курирує міжнародні контракти. Керуюча компанія перетворилася на великого постачальника і торговця газом, займається розрахунками зі споживачами. Раніше ці функції були прерогативою її «дочки» – компанії «Газ України».
Андрій Фаворов, директор компанії, яка у вересні стала найбільшим імпортером газу в Україну з європейського ринку, пов’язує неспішні трансформації в бізнесі «Нафтогазу» з прагненням його керівництва провести реформу «поступово, виважено, грамотно».
«Топ-менеджмент НАК докладає максимум зусиль, щоб компанія перестала існувати в нинішньому вигляді, а політичний вплив на її бізнес став мінімальним», – вважає Фаворов. Передумови для ліквідації «Нафтогазу» виникнуть до квітня 2017 року, коли тарифи на газ для населення зростуть до ринкового рівня. Поки що НАК виконує функцію гарантованого постачальника, який купує газ за ринковою ціною, реалізує його населенню за нижчою і отримує компенсацію збитків з держбюджету.
Дефіцит власних коштів «Нафтогазу» 2015 року, за попередніми розрахунками Кабміну, досягне 94 млрд гривень – це на 16 млрд гривень менше, ніж 2014-го. Президент Петро Порошенко вважає, що НАК може знизити цей показник за підсумками нинішнього року до 30 млрд гривень. Тоді як граничний обсяг усього дефіциту держбюджету України на 2015 рік становить 63,6 млрд гривень.
…
залишити коментар: