Російський МЗС розкритикував онлайн-акції в Туреччині, які були присвячені 76-й річниці геноциду кримських татар. Як повідомила пресслужба МЗС Росії, ці акції були «антиросійськими».

«На тлі пандемії нової коронавірусної інфекції більшість цих заходів пройшли в онлайн-режимі, проте навіть у таких важких умовах антиросійськи налаштовані екстремістські кола не змогли втриматися від чергової порції недостойних спекуляцій на цій трагічній темі. Особливу занепокоєність викликає та обставина, що до них приєдналися і низка турецьких офіційних осіб, які дозволили собі, зокрема, проводити обурливі паралелі між сталінськими репресіями і нинішньою політикою Росії щодо Криму», – йдеться в повідомленні.

Російське відомство стверджує, що «така поведінка не сприяє вирішенню завдання подальшого розвитку відносин багатопланового партнерства, поставленого президентами Росії та Туреччини і зафіксованої у відповідних двосторонніх документах, суперечить духу дружніх російсько-турецьких відносин, столітній ювілей яких відзначається цими днями».

«Потурання антиросійській кампанії з боку офіційної Анкари не в’яжеться і з її підходом до власної історії. Закликаємо турецькі суспільно-політичні кола, представників народів, які живуть на території Туреччини та пов’язані родинними зв’язками з Росією, до об’єктивного погляду на непрості події історії XX століття», – йдеться у заяві МЗС Росії.

На цю заяву відреагували і в Меджлісі кримськотатарського народу.

«Подібні повідомлення МЗС Російської Федерації робить на тлі заборон проведення заходів, присвячених геноциду кримськотатарського народу в окупованому Криму, масових застережень активістам кримськотатарського національного руху і політики героїзації Сталіна й встановлення пам’ятників Сталіну в Криму, який скоїв ці злочини», – написав у Facebook член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

Реакції турецької сторони на заяву МЗС Росії поки немає.

18 травня Кримськотатарський ресурсний центр повідомив про проведення міжнародного жалобного онлайн-мітингу в пам’ять про жертв геноциду кримськотатарського народу. Повідомлялося, що трансляцію мітингу «дивилися в усьому світі, а проявити солідарність з кримськими татарами підключилися представники парламенту Канади, Сейму Литви, президента Туреччини, МЗС України, а також активісти, політики, дипломати і представники кримськотатарської та української діаспори з різних країн світу».

Учасники онлайн-мітингу звернулися до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО та ОЧЕС, а також до урядів і парламентів країн світу із закликом «терміново задіяти додаткові заходи тиску на державу-агресора – Росію, використовуючи санкційні, політико-дипломатичні та економічні механізми , з метою припинення порушень Росією фундаментальних принципів міжнародного права і виконання вимог міжнародного співтовариства, зокрема, деокупацію Криму і відновлення державного суверенітету України над АР Крим та м. Севастополь, а також над прилеглими водами Чорного й Азовського морів».