З початку 2020 року Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, повідомило про підозру 37 особам через події Революції гідності – про це заявила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова 20 листопада.

За повідомленням, з цих осіб на момент вчинення інкримінованих їм злочинів 26 були правоохоронцями, двоє прокурорами, 10 слідчими, троє суддячи, восьмеро – цивільними.

Як заявила в своєму зверненні Венедіктова, в ході сутичок між силовиками й протестувальниками загинули «78 цивільних осіб і 13 правоохоронців». Водночас раніше Генеральна прокуратура повідомляла про щонамейнше 104 загиблих протестувальників, Міністерство внутрішніх справ – про 17 загиблих силовиків. Постраждало мінімум 2,5 тисяч людей.

Читайте також: Куди привів Україну другий Майдан?

«Наразі прокурори Департаменту у справах Майдану Офісу Генпрокурора здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у 60 кримінальних провадженнях, що охоплюють понад 4300 епізодів правопорушень. Також у судах першої інстанції забезпечується підтримання публічного обвинувачення у 86 судових справах стосовно 176 осіб», – зазначила генеральна прокурорка.

За її даними, слідчі судді за клопотаннями прокурорів взяли під арешт 27 підозрюваних, з них 22 колишні правоохоронці, чотири – колишні високопосадовці і один цивільний.

«З початку року нашими прокурорами вже отримано дозволи суду на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно п’ять колишніх співробітників «Беркуту», які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року умисних вбивств 48 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, терористичного акту та інших злочинів.

Також наші прокурори нещодавно отримали перше рішення щодо заочного судового розгляду у справах Майдану», – заявила Венедіктова.

Вона додала, що серед арештованих – один цивільний, якого підозрюють у вбивстві співробітника спецпідрозділу міліції, військового МВС, та замаху на вбивство військового внутрішніх військ.

«Загалом цьогоріч прокурорами Департаменту у справах Майдану скеровано до суду 19 обвинувальних актів щодо 25 осіб. Серед них 6 суддів, 13 правоохоронців, зокрема, двоє слідчих, а також шестеро цивільних осіб. У п’яти кримінальних провадженнях стосовно шести осіб, досудове розслідування у яких завершене у поточному році, наразі продовжується ознайомлення сторін з матеріалами», – сказала голова Офісу генерального прокурора.

Загалом з початку розслідування справ Майдану до суду передали 110 обвинувальних актів щодо 206 людей. Обвинувальні вироки щодо 21 особи набули чинності, хоча генеральна прокурорка не уточнила, скільки з них є заочними. Водночас прокурори обласних прокурори передали до суду 123 акти, обвинувльні вироки набрали чинності щодо 24 людей.

Венедіктова зауважила, що в деяких випадках розгляд справ затягує велика кількість епізодів та учасників провадження та неукомплектованість судів. Водночас вона вказала на «недоліків кримінального процесуального законодавства», які можуть підважувати процес.

Читайте також: ДБР повідомило про підозру учаснику викрадення і катування Ігоря Луценка та Юрія Вербицького

«Чотири роки перебуває у одному з райсудів Києва лише на стадії підготовчого провадження справа за обвинуваченням трьох правоохоронців та одного цивільного, які 20 лютого 2014 року отримали та вивезли зі складів МВС 156 комплектів автоматів та 22 ящики з понад 47 тисячами набоїв. Цей арсенал був переданий так званим «тітушкам» службовими особами МВС України через кілька годин після масових вбивств протестувальників на Інститутській. Одного з обвинувачених у цій справі було звільнено з під варти без рішення суду через сплив терміну запобіжного заходу. Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу не було розглянуто судом упродовж 2,5 років», – навела приклад вона.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.